Рейтинги успішності класів

Діаграми успішності учнів за рівнями (в цілому по школі)

НАКАЗ

   01.09.2023                                           Дніпро                                                № 54

Про проведення моніторингових

досліджень у 2023/2024 н.р.

        Відповідно Закону України, «Про загальну середню освіту», наказу МОН України від 16.01.2020р № 54 «Про затвердження Порядку проведення моніторингу якості освіти», на виконання річного плану закладу освіти, враховуючи особливості воєнного часу та дистанційного навчання

НАКАЗУЮ:

1. Організувати та провести внутрішній моніторинг по вивченню результатів навчальних досягнень здобувачів освіти за І, ІІ семестри та навчальний рік:
2.  Заступнику директора з НВР Валентині Перепелиці:
   1. Провести інструктивно-методичну нараду з питань проведення моніторингу, ознайомити педколектив з етапами, алгоритмом моніторингових досліджень.
   2. Провести аналіз статистичної звітності.
   3. Результати моніторингових досліджень узагальнити відповідним наказом по закладу освіти та оприлюднити на сайті закладу.
3.   Класним керівникам 3-9 класів соєчасно надати статистичну звітність щодо результатів успішності здобувачів освіти за І, ІІ семестри та навчальний рік.

2. Організувати та провести внутрішній моніторинг по вивченню стану педагогічної діяльності вчителів та рівень знань здобувачів освіти з навчальних предметів (додаток 1).
   1.  Заступнику директора з НВР Валентині Перепелиці:
      1. Для проведення моніторингу взяти за основу такі інструментарії:

• Аналіз документів
• Тестування

          2.1.2. На основі проведеного аналізу розробити алгоритм вирішення проблем, які віднайдені під час моніторингу, та видати відповідні накази по кожному з предметів.

3. Координацію    роботи    покласти    на        заступника   директора   з   НВР Валентину Перепелицю та керівника ШМО  Світлану Миргородську.  

4. Контроль щодо виконання даного наказу залишаю за собою

ЗВІТ

про результати успішності учнів 3-9-х класів

за рік 2022/2023 н.р.

Примітка*: 7-12 балів – загальний показник якості знань учнів:

                      П – початковий рівень

                      С – середній рівень

                      Д – достатній рівень

                      В – високий рівень

ПРЕДМЕТНІ КОНКУРСИ, ПРОЕКТИ

МАН

 ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТИ

Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №114» Дніпровської міської ради

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення про забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа №114» ДМР (далі − Положення) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIIІ, який почав діяти з 28 вересня 2017 року  (стаття 41. Система забезпечення якості освіти) та інших нормативних документів.

Система забезпечення якості освітньої діяльності в закладі загальної середньої освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) передбачає:

• функціонування системи формування компетентностей здобувачів освіти;
• стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;
• забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
• створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Внутрішні чинники якості загальної середньої освіти:

• якість основних умов освітнього процесу;
• якість реалізації освітнього процесу;
• якість результатів освітнього процесу.

Положення регламентує зміст і порядок забезпечення якості освіти в закладі загальної середньої освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти (ВСЗЯО) погоджується педагогічною радою, яка має право вносити в нього зміни та доповнення.

2. Мета та основні завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи

Метою функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти в школі є:

• гарантування якості освіти;
• формування довіри суспільства до школи;
• постійне та послідовне підвищення якості освіти;
• допомога суб’єктам освітньої діяльності у підвищенні якості освіти.

 Завданнями внутрішньої системи забезпечення якості освіти школи є:

• оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та освітньої діяльності в школі;
• постійний моніторинг змісту освіти;
• спостереження за реалізацією освітнього процесу;
• моніторинг технологій навчання;
• моніторинг ресурсного потенціалу школи;
• моніторинг управління ресурсами та процесами;
• спостереження за  станом  соціально-психологічного  середовища школи;
• контроль стану  прозорості  освітньої  діяльності  та  оприлюднення інформації щодо її результатів;
• розробляння рекомендацій  щодо  покращення  якості  освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;
• здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів управління освіти, наказів відділу освіти та рішень педради школи;
• експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;
• вивчення результатів педагогічної діяльності, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації освітнього процесу та розробка на цій основі пропозицій з поширення педагогічного досвіду й усунення негативних тенденцій;
• збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
• аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень по школі;
• надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі контролю.

Зміст контролю адміністрацією школи:

• виконання Закону «Про освіту»;
• використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
• реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання затверджених навчальних графіків;
• контроль реалізації права здобувачів освіти на одержання якісної освіти;
• ведення шкільної документації (класні журнали, щоденники та зошити учнів, журнали гурткової діяльності тощо);
• рівень навчальних досягнень здобувачів освіти , якості освіти;
• стан викладання шкільних предметів;
• стан підготовки та проведення олімпіад;
• стан проведення гурткових, факультативних занять;
• організація учнівського самоврядування;
• профілактика правопорушень серед здобувачів освіти;
• попередження дитячого травматизму;
• дотримання статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших локальних актів школи;
• дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації здобувачів освіти і поточного контролю їхньої успішності;
• робота творчих груп, методоб’єднань, бібліотеки;
• реалізація виховних програм та їх результативність;
• організація харчування та медичного обслуговування здобувачів освіти;
• охорона життя та здоров’я учасників освітнього процесу;
• виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
• стан методичної роботи;
• контроль позакласної роботи;
• контроль роботи навчальних кабінетів;
• контроль раціонального використання наочного приладдя, ТНЗ, ІКТ-технологій;
• контроль стану спільної роботи школи та громадськості;
• інші питання в рамках компетенції директора школи.

Види внутрішньої системи забезпечення якості освіти (за змістом):

• тематичний (глибоке вивчення певного конкретного питання у практиці роботи колективу, класу, методичного об’єднання, одного вчителя або класного керівника);
• комплексний (усебічне вивчення колективу, класу, групи або одного вчителя).

Форми внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• персональний (має місце як при тематичному, так і при фронтальному виді контролю);
• класно-узагальнюючий.

Організація перевірки стану кожного з питань змісту внутрішньої системи забезпечення якості освіти складається з таких етапів:

• визначення мети контролю;
• об’єктів контролю;
• складання плану перевірки;
• інструктаж учасників;
• вибір форм і методів контролю;
• констатація фактичного стану справ;
• об’єктивна оцінка цього стану;
• висновки, що випливають з оцінки;
• рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або усунення недоліків;
• визначення строків для ліквідації недоліків або повторний контроль.

Контроль внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснює директор школи, за його дорученням  заступники з навчально-виховної роботи або створена з цією метою комісія. Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці.

Кожен адміністратор протягом навчального року відвідує таку кількість уроків, яка дозволяє йому знати стан справ у закладі, дієво впливати на якість освітнього процесу. Директор школи  відвідує  в середньому щотижня не менше двох уроків, його заступники – не менше трьох уроків, факультативних занять, виховних заходів, індивідуальних консультацій.

Комплексна перевірка кожного з навчальних предметів проводиться не рідше одного разу на п’ять років.

Відповідно до річного плану роботи закладу обираються об’єкти контролю, формулюється його мета, визначається методика перевірки, залучаються помічники зі шкільного методичного активу, збирається інформація про стан навчально-виховної роботи з об’єктів контролю.

Тривалість тематичних чи компетентних перевірок не повинна перевищувати 18 днів із відвідуванням не менше шести уроків, занять чи інших заходів.

Підстави для проведення контролю:

• атестація педагогічних працівників;
• плановість контролю;
• перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
• звернення фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі освіти.

Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки чи наказу по закладу, в яких вказується:

• мета контролю;
• строки;
• склад комісії;
• яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди);
• констатація фактів, що виявлені;
• висновки;
• рекомендації або пропозиції;
• де підбиті підсумки перевірки (засідання методичних об’єднань, нарада при директорові, нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);
• дата та підпис відповідального за написання довідки.

 Педагогічний працівник, який підлягає контролю, має право:

• знати строки контролю та критерії оцінки його діяльності;
• знати мету, зміст, види, форми та методи контролю,
• вчасно знайомитися з висновками та рекомендаціями адміністрації;
• звернутись до комісії із спорів профкому школи або вищих органів управління освіти при незгоді з результатами контролю.

За підсумками контролю з метою забезпечення якості освіти у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ:

• проводяться засідання педагогічної або методичної ради, наради при директору, при заступниках директора, робочі наради з педагогічним складом;
• результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.

Директор школи за результатами контролю з метою забезпечення якості освіти приймає рішення:

• про видання відповідного наказу;
• про обговорення підсумкових матеріалів контролю на засіданні педагогічної ради школи;
• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
• про представлення до дисциплінарної відповідальності працівників;
• про заохочення працівників;
• інші рішення в межах своєї компетенції.

Періодичність та види контролю визначаються адміністрацією школи самостійно на навчальний рік (відповідно до перспективного плану роботи школи) у міру необхідності отримання об’єктивної інформації про реальний стан справ та результати діяльності працівників і доводяться до відома колективу.

3.Характеристика внутрішньої системи забезпечення якості освіти

3.1. Політика та процедури забезпечення якості освіти

Основні процедури внутрішнього забезпечення якості освіти в школі:

• побудова системи показників якості освітньої діяльності та якості освіти за пріоритетними напрямами;
• розробка та проведення моніторингових процедур для визначення динаміки забезпечення якості освітніх процесів і результатів;
• самооцінка якості освітньої діяльності суб’єктами освітнього процесу на всіх рівнях управління для їх спрямованої самоорганізації;
• підготовка та проведення соціально-педагогічних та соціально-психологічних досліджень для визначення якості надання освітніх послуг та задоволеності якості освітньої діяльності і якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти в школі передбачає здійснення відповідних процедур та заходів за напрямами:

1. Управління якісною освітньою діяльністю та розвитком школи.
2. Якість кадрового складу. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
3. Дитиноцентричне навчання, викладання та оцінювання здобувачів освіти.
4. Академічну культуру учасників освітнього процесу.
5. Вдосконалення навчально-матеріальної бази для забезпечення освітнього процесу. Наявність необхідних ресурсів для організації освітнього процесу.
6. Публічна інформація.

3.2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.

Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

— надання достовірної інформації про методики і власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

— контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

— об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

— самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

— посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

— надання достовірної інформації про результати власної навчальної діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

— академічний плагіат — оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження без зазначення авторства;

— списування — виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

— хабарництво — надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

— необ’єктивне оцінювання — свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники школи можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

— відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

— позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

— повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

— повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

 Види відповідальності за порушення академічної доброчесності наведені у додатку № 1 до цього Положення.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічноїдоброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду. Нормативна база: - Закон України «Про освіту» № 2145-УШ від 05.09.2017;

- Закон України «Про загальну середню освіту»;

- Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;

- стандарти загальної середньої освіти;

- Статут закладу загальної середньої освіти.

3.3. Критерії, правила та процедури оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання якості знань здобувачів освіти здійснюється відповідно до  «Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти». Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

 При оцінюванні навчальних досягнень здобувачів освіти враховуються:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість  предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну:

• повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;
• глибина знань - усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань;
• гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;
• системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;
• міцність знань - тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до:

-         Орієнтовних вимог до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України №1009 від 19 серпня 2016 року «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів» та відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти" ;

-          Оцінювання навчальних досягнень учнів основної школи здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).

-      Оцінювання навчальних досягнень учнів старшої школи здійснюється за 12-бальною системою(шкалою), відповідно до наказу МОН України від 13.04.2011 № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти».

Навчальні досягнення здобувачів у 1-3 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН №2.2-1250 від 18.05.2018 та№2.2-1255 від 21.05.2018).

Формувальне оцінювання учнів 2 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 2 класу (наказ МОН України  №1154 від 27.08.2019).

Формувальне оцінювання має на меті: 

• підтримати навчальний розвиток дітей;
• вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку;
• діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; 
• вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; 
• аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; 
• мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати;
• виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок,  переконання у власних можливостях і здібностях.

Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.

     Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання. У такому випадку порядок її проведення визначається порядком проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. При цьому потрібно мати на увазі, що відповідно до Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.08 № 186 та погоджено Міністерством юстиції України № 279/14970 від 02.04.08, підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями.

Більш гнучкої, різнопланової системи оцінювання потребує профільна старша школа, яка на основі диференційованого навчання повинна враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель  повинен  ознайомити  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Для  врахування  думки  учнів  щодо  якості  та  об’єктивності  системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні (анонімні) опитування учнів і випускників, а також моніторинг оцінювання ступеня задоволення  здобувачів освіти.

Результати  оцінювання  здобувачів    освіти  обговорюються  на засіданні педагогічної  ради школи.

3.4. Критерії, правила та процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Якість педагогічного складу школи регулюється прозорими процедурами відбору, призначення та звільнення з посади, кваліфікаційними вимогами та вимогами до професійної компетентності, системою підвищення кваліфікації.

Професійний розвиток та підготовка педагогічних працівників реалізується в системі післядипломної освіти. Безперервний професійний розвиток педагогічних працівників забезпечується системою постійно діючих методичних заходів різного рівня.

Основними документами планування та обліку роботи педагогічних працівників є класні журнали, календарне планування з предметів інваріантної і варіативної складової робочого навчального плану та поурочне планування.

  Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність основним робочим документом календарним (календарно-тематичний) планом.

• Календарне планування розробляється вчителем самостійно або спільно з іншими педагогами в структурі методичного об’єднання (комісії) закладу.

Розроблюючи календарно-тематичні плани, враховувати:

• Державні стандарти загальної середньої освіти;
• навчальні програми предметів (курсів);
• модельні навчальні програми (якщо вони передбачені типовою освітньою програмою);
• освітню програму КЗО «СЗШ №114» ДМР

Учителі можуть розробляти власні навчальні програми з предметів, курсів на основі Державних стандартів загальної середньої освіти чи за зразком модельної навчальної програми – самостійно, або об’єднавшись у професійні спільноти/мережі. Навчальні програми предметів або курсів розробляються з урахуванням мети і загальних цілей у рамках кожної з дев’яти освітніх галузей початкової школи (схема 5.1)

Календарно-тематичний план, навчальна програма повинні бути синхронізовані з освітньою програмою закладу освіти. Обсяг запланованих годин за планом не повинен перевищувати або бути меншим за обсяг годин робочого навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Календарно-тематичний план – це результат творчої роботи вчителя, його бачення способів і напрямів отримання очікуваних результатів навчання. Учитель сам визначає необхідний обсяг годин на вивчення теми, може змінювати послідовність їх вивчення, визначати обов’язкові види робіт. Форма ведення календарно-тематичного плану є довільною. У першу чергу, план має бути зручним для використання самим учителем. Календарно-тематичний план, крім тем уроків та дат їх проведення, опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті, домашні завдання, інші компоненти на розсуд вчителя.

 Календарно-тематичні плани погоджуються заступником директора з навчально-виховної роботи. У кінці навчального року вчителі самостійно аналізують виконання навчального плану з записом у класному журналі та засвідчують особистим підписом.

Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.

Процес навчання не може спиратись лише на передачу знань і навичок від учителя до учня. Вчителі мають вчити учнів умінням робити висновки, самостійно ухвалювати рішення, критично мислити. Щоб досягти цієї мети, необхідно формувати ключові компетентності, простежувати у викладанні предметів (курсів) наскрізні змістові лінії.

Забезпечення компетентнісного підходу у викладанні предметів (курсів) та забезпечення розвитку наскрізних умінь учнів здійснювати через:

1. Обговорення проблем впровадження компетентнісного підходу на засіданнях педагогічної ради та нарадах при директорові. Реалізацію компетентнісного підходу  визначити також як основну науково-методичну проблему, над вирішенням якої працює заклад  та  вчителі у міжатестаційний період.
2. Планування роботи вчителя. У календарно-тематичних планах, навчальних програмах учителів мають бути передбачені види роботи, спрямовані на розвиток оволодіння учнями ключовими компетентностями.
3. Вивчення роботи вчителів шляхом спостереження під час відвідування навчального заняття та виконання учнями контрольних зрізів. Форми і методи роботи, які використовуються вчителем на заняттях, мають бути спрямовані на розвиток творчої, пошукової та аналітичної роботи учнів. Доцільним використання контрольних зрізів знань, щоб отримати інформацію щодо оволодіння учнями ключовими компетентностями. Для цього використати завдання міжнародних моніторингових досліджень PISA, TIMSS та інших.

Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).

Індивідуальна освітня траєкторія – персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. 

Індивідуальна освітня траєкторія може бути реалізована через індивідуальний навчальний план (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту).

Індивідуальна освітня траєкторія розробляється  для учнів, які:

• потребують індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
• перебувають на дистанційній формі навчання;
• перебували на довготривалому лікуванні;
• потребують відповідного періоду адаптації;
• прибули з інших закладів освіти (наприклад, з вивченням мов національних меншин);
• випереджають однокласників у швидкості та якості засвоєння навчального матеріалу;
• мають індивідуальні інтереси, нахили, уподобання;
• мають особливі освітні потреби.

Індивідуальну освітню траєкторію розробляти на різні терміни (навчальний рік, семестр або більш короткострокові періоди) з урахуванням наказів  Міністерства освіти і науки України від 10.07.2019 року № 955 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 12 січня 2016 року № 8», Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 року № 466.

Рішення про реалізацію індивідуальної освітньої траєкторії приймається за заявою батьків або за рішенням педагогічної ради.

Заява батьків необхідна для реалізації таких форм індивідуальної освітньої траєкторії:

• організація індивідуальної форми навчання (педагогічного патронажу);
• організація дистанційної форми навчання тощо.

Для запровадження індивідуальної освітньої траєкторії, педагогічна рада схвалює план та затверджує наказом керівник закладу освіти. На підставі наказу розробляється індивідуальний навчальний план, який відповідає освітній програмі закладу освіти та Державним стандартам загальної середньої освіти (схема 5).

Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).

Одним із результатів реалізації набутого досвіду педагогічними працівниками є створені ними освітні ресурси. Основні види освітніх ресурсів, які можуть створюватись педагогічними працівниками:

• розробки, плани-конспекти, сценарії проведення навчальних занять;
• додаткові інформаційні матеріали для проведення уроків;
• тестові перевірочні контрольні роботи та моніторинги;
• практичні і проектні завдання для роботи учнів під час проведення навчальних занять та вдома;
• завдання для самостійного опрацювання учнями;
• навчальні програми;
• календарно-тематичні плани;
• електронні освітні ресурси для дистанційного навчання;
• інші інформаційні ресурси.

Педагогічні працівники створюють освітні ресурси, які використовують у своїй роботі, поступово формуючи власне освітнє портфоліо. Створені освітні ресурси вчитель може використати для обміну педагогічним досвідом в межах закладу (семінари, майстер-класи, засідання методичних об’єднань), на рівні району, міста, області, всієї країни. Оприлюднюватись освітні ресурси можуть на сайті закладу освіти, освітніх сайтах, фахових виданнях, матеріалах конференцій, збірниках наукових праць тощо. Обмін досвідом сприяє професійному зростанню педагогів.

Оцінювання педагогічних працівників за цим критерієм може відбуватись шляхом вивчення створених освітніх ресурсів. Ця інформація може використовуватись при атестації вчителя, визначенні заходів морального та матеріального заохочення. Портфоліо із зібраним власним освітнім продуктом є своєрідним капіталом, який є основою професійного зростання та підвищення кваліфікації вчителя.

Педагогічні працівники сприяють формуванню, забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника закладу включає в себе атестацію та сертифікацію. 

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. 

Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України. Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством. Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки. Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. 

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо. 

Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти

Інноваційна робота може бути реалізована через дослідно-експериментальну роботу в закладі, яка здійснюється на різних рівнях: закладу освіти, регіональному, всеукраїнському, участь у міжнародних освітніх проектах. Метою дослідно-експериментальної роботи є дослідження, експериментальна апробація нових методів, засобів і форм освітнього процесу, освітніх технологій. Дослідно-експериментальна робота не є основним для освітнього закладу видом освітньої діяльності, але може стати необхідним для вирішення поставлених перед ним завдань стратегічного розвитку.

Успішна участь педагога в інноваційній діяльності є показником його високої кваліфікації. Результати цієї діяльності можна використовувати у процесі атестації педагогічного працівника. Результатом інноваційної роботи є звіт закладу освіти про результати дослідно-експериментальної роботи, виступи вчителів на конференціях і семінарах, оприлюднені публікації з тематики роботи.

3.5. Критерії, правила та процедури оцінювання керівних працівників школи

Управління якістю освіти  засновується на таких принципах:

• орієнтація на підвищення задоволеності усіх користувачів освітніх послуг;
• провідна роль керівництва при одночасному залученні усіх працівників школи до створення та функціонування системи управління якістю освіти;
• стратегічне планування якості освіти;
• постійне удосконалення системи управління якістю освіти на основі системних вимірювань рівня досягнення критеріїв якості;
• документування.

За результатами моніторингу якості освітньої діяльності суб’єктів освітнього процесу визначаються відхилення фактичних значень від планових, здійснюється самооцінка, приймаються управлінські рішення щодо забезпечення якості освітньої діяльності. Аналіз результатів освітньої діяльності школи висвітлюється у звітах директора та оприлюднюється на персональному сайті школи.

3.6. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти

Заклад освіти створює та розвиває освітнє середовище для забезпечення сприятливих умов щодо навчальної та виховної діяльності, підтримки здобувачів освіти. Матеріально-технічне забезпечення відповідає ліцензійним вимогам.

Приміщення КЗО «СЗШ №114» Дніпровської міської ради складається з трьох окремих корпусів. Проектна потужність – 250 учнівських місць, ліцензований обсяг - 298 учнів. Навчання здійснюється в 1 зміну. Стан будівель задовільний.

Приміщення та територія школи відповідають державним санітарно-гігієнічним нормам щодо утримання загальноосвітніх навчальних закладів. Діє автономна газова котельня (рік введення в дію 2013).

Матеріально-технічна база закладу та його навчально-методичне оснащення дозволяють здійснювати освітній процес на достатньому рівні. Навчальні заняття проводяться в 12 обладнаних навчальних кабінетах Навчальні класи та кабінети повністю забезпечені меблями. Наявні бібліотека, спортивна зала, медичний кабінет,  кабінет директора, заступників директора, їдальня, яка розрахована на 90 посадкових місць. Біля школи розташовано спортивний стадіон та майданчики для проведення занять із фізичної культури та відпочинку учнів під час перерв і роботи ГПД. З метою дотримання санітарно-гігієнічних умов утримання здобувачів освіти у закладі наявні діючі внутрішні туалети окремо для хлопчиків та дівчаток. Для забезпечення гарячого водопостачання у туалетах в наявності водообігрівачі.   футбольне поле, слюсарна й столярна майстерні. Рівень матеріально-технічного забезпечення навчальних кабінетів складає 80%.

Кількість комп’ютерів у закладі – 22, ноутбуків - 7.  На 13 учнів припадає 1 комп’ютер. 1 мультимедійний проектор, 1 інтерактивна дошка. Наявний доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет (швидкість доступу – 50 Мбіт/с).

Учні забезпечені підручниками, програмовою художньою літературою. Книги зберігаються в належних умовах.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності представлено наявністю документів, визначених нормативно-правовими актами з питань освіти, необхідної кількості підручників та навчально-методичної літератури з усіх навчальних предметів.

Роботу інформаційної системи школи забезпечує наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет для здобувачів освіти та педагогічних працівників (в тому числі через сервіс Wi-Fi), локальної комп’ютерної мережі, внутрішнього електронного документообігу. Значне місце в управлінні школою та обміном інформацією відіграє офіційний сайт школи та групи у Viber-спільноті. Додатково ведеться база даних учнів та співробітників у  програмі «Курс: Школа».

Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео-, аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

• статистична інформація форм ЗНЗ-1, 1-ЗСО, 83-РВК ;
• інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
• інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;
• інформаційна база про результати зовнішнього незалежного оцінювання в співставленні з річними показниками.

3.7. Створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення, що враховує індивідуальні потреби таких осіб. Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням батьків шляхом організації індивідуальної форми навчання.

Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами Кабінету Міністрів України.

У закладі освіти створено необхідні умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами:

1. Теплі, затишні, ошатні класні кімнати.
2. Внутрішні туалети.
3. Роздягальня в класній кімнаті.
4. Шкільна їдальня.
5. Спортивний зал.
6. При вході до корпусу №2 закладу пристосований пандус для колісних крісел.
7. Освітній процес у разі потреби забезпечується навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях.
8. Для якісного соціально-психологічного та психолого-медико-педагогічного супроводу дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті є посади практичного психолога, медичної сестри.

3.8. Забезпечення публічності інформації  

Публічність інформації про діяльність школи забезпечується згідно з Законом України «Про освіту» та іншими нормативно-правовими актами.  На  офіційному  сайті  школи  та  на  сторінках соціальних мереж закладу розміщується  інформація,  яка підлягає  обов’язковому оприлюдненню. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті школи, систематично оновлюється.

 На офіційному сайті розміщуються:

• статут закладу освіти;
• ліцензії на провадження освітньої діяльності;
• структура та органи управління закладу освіти;
• кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
• освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
• територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
• ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;
• мова освітнього процесу;
• штатний розпис, кошторис, наявність вакантних посад;
• матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
• результати моніторингу якості освіти;
• річний звіт про діяльність закладу освіти (Звіт директора щодо діяльності закладу за навчальний рік);
• правила прийому до закладу освіти;
• умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

Крім зазначеного, на сайті розміщуються фінансові звіти про надходження та використання всіх коштів, отриманих як благодійна допомога. Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

Показники ефективності реалізації: відповідність вимогам Закону України «Про освіту» щодо прозорості та інформаційної відкритості закладу освіти. З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено інформаційноосвітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).

4. Планування освітньої діяльності: Механізм розробки, затвердження, моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм

Стандарт забезпечення якості освіти – це нормативний документ, який регламентує діяльність адміністрації, учителів і здобувачів освіти із забезпечення якості освіти та визначає міру їхньої відповідальності. Стандарти освіти для кожного рівня загальної середньої освіти розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки України. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах КЗО СЗШ №114 ДМР.

На підставі Типової освітньої програми заклад освіти розробляє розробляє освітню програму та навчальний план кожного рівня загальної середньої освіти.

Освітня програма спрямована на створення сучасного освітнього середовища з урахуванням  національного проекту «Нова українська школа»; формування загальної культури особистості учнів; їх адаптацію до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища.

Навчальний план є нормативним документом, який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план погоджує педагогічна рада школи, затверджує директор і вводить в дію наказом по школі.

Робочі навчальні плани складаються для кожного класу відповідного рівня загальної середньої освіти.

Робочі навчальні плани розробляють робочі групи у складі заступника директора з навчальної роботи, голів методичних об’єднань.

Навчальні програми (календарне планування) з навчальних предметів інваріантної і варіативної складової навчального плану розробляють учителі за погодженням із заступником дирекитора та відповідними шкільними методичними об’єднаннями школи згідно з вимогами Типових освітніх програм.

Моніторинг якості освіти – це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в школі, встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Завдання моніторингу:

• Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі.
• Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.
• Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.
• Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.
• Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

  Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.  Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в школі, що включає кілька рівнів:

• здобувач освіти;
• учитель;
• класний керівник;
• батьки і громадськість та ін.

Суб’єктами моніторингу виступають:

— моніторингова група;

— адміністрація закладу;

— органи управління освітою (різних рівнів).

Основними формами моніторингу є:

• самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;
• внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад, перевірка  документації, відвідування уроків, заходів);
• зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

— об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

— систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

— відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

— надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

— гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

 Очікувані результати:

—  Отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

— Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

— Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

— Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднаннях, нарадах при директору, педагогічних радах.

— За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

5. Прикінцеві положення  

Положення «Про внутрішню систему забезпечення якості освіти» ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту схвалення.